Резиденція для святого Миколая

Ігор ЛАЗОРИШИН

Схоже, що святий Миколай дуже вподобав собі наш край: кілька років по тому, як звів собі обійстя на гуцульській Косівщині, днями, перед Миколаєвою ніччю, святий відчинив двері своєї резиденції і на бойківській Долинщині — духовні пастирі церкви Серця ісуса і Серця Марії УГКЦ міста Долини в урочищі заказника місцевого значення «Ільма» Вигодського держлісгоспу урочисто освятили його гостинні апартаменти милосердя…

Місце, в якому святий Миколай матиме свою цілорічну резиденцію, — справжня казка: три гектари території колишнього форельного господарства, на яких уже виблискує золоченими банями новозбудована дерев’яна церковка та чекають малечу ошатні приміщення милосердя, наче в обіймах, затишно розляглися серед карпатського смерекового дива. А опікуватиметься цією духовною оазою Долинщини церква Серця Ісуса і Серця Марії УГКЦ, де парохом о. Вітольд Левицький, а співслужать о. Ігор Яблонь та о. Ігор Грибович.

— Ідея відкриття резиденції святого Миколая не нова, — каже о. Вітольд. — Я був, наприклад, у маєтку Святого Миколая на Косівщині, спілкувався з організаторами. Але мені захотілося закцентувати роботу резиденції на Долинщині на більш духовному, а не лише на світському вихованні дітей — навчити розумінню Бога. Втілення нашого задуму почалося з того, що голови Долинських РДА — Олександр Криницький і райради — Володимир Луцький підтримали наш задум. Якщо Господь допоможе, а люди не завадять, а підставлять своє плече підтримки, то резиденція святого Миколая буде відчинена для дітей упродовж усього року. А в перспективі це місце може стати однією з яскравих ланок і духовного туризму в регіоні. Наразі це тільки початок.

…А в передчутті див Миколаєвої ночі — з ранку і до смеркання — того дня долинська малеча як лише не старалася задобрити святого! Яскраве дійство влаштували для парохіян вихованці театру-студії «Талант» під орудою Світлани Петрів Долинського районного будинку дитячої та юнацької творчості, який очолює Василь Корольчук, та учні парохіяльної катехитичної школи. А Долинський народний театр і дитячий християнський театр «Над часом» під керівництвом і в режисерському втіленні Надії Костьович привезли до резиденції святого Миколая відому «Снігову королеву» — справжню, духовну, з ангелами, а не вихолощену атеїстичною радянщиною. Тож, зрозуміло, і сам святий Миколай того дня не забарився…

газета «Галичина»

Спішімо творити добро…

2 жовтня 2011 року в Будинку техніки відбувся вечір пам’яті о.Тараса Керницького, священника церкви Св.Андрія Первозваного УГКЦ. Отець рано залишив цей світ, але за своє життя втілив багато проектів духовного і мистецького плану. Зокрема він був причетний до створення дитячого християнського театру «Над часом». Долинський народний театр спільно з театром «Над часом» на вечері пам’яті представили духовну мініатюру «Щастя», яку пропонуємо до Вашого перегляду. Пам’ять про отця Тараса навіки лишається в серцях… А наше життя продовжується, тож спішімо творити добро!…

Дитячому християнському театрові «Над часом»-3 роки!!!

8 травня — міжнародний День матері, проте цього дня у нашому місті святкували не тільки матусі, але й дітки, оскільки саме в цей день святкував свій третій день народження Долинський дитячий християнський театр «Над часом» напрочуд різноманітною програмою. Опівдні святкування розпочалось казково-ігровим дійством «День народження», яке було насправді цікавим, глядачі навперебій захоплено грали в ігри, змагались в конкурсах, таким чином допомагаючи зробити іменинникові цієї ігрової програми – коту Леопольду, подарунки. За активну участь кожен із учасників отримав солодкий приз – морозиво «Ласунчик». По закінченню дійства на вулиці свої двері люб’язно відкрив концертний зал Будинку Техніки, де продовжилось святкування дитячою виставою про здоровий спосіб життя «Вередуни». Ця театральна річ полонила глядачів не тільки цікавим змістом, а й грою акторів, які є наймолодшими учасниками Дитячого християнського театру , їм всього від 5 до 9 років, і це був їх дебют на , так би мовити, великій сцені. Глядачі гаряче аплодували цим маленьким артистам: Беш Андріані, Новосельській Софії, Штеньович Вікторії, Глюзь Яні та Софії, Гнатишин Анжелі, Горі Христині, Гавриш Яні, Дяківу Владиславу, Левченку Юрію, Войцеховському Євгену, Пелехану Валентину . «Яке прекрасне дійство», «як така малеча може так гарно грати» — емоційно обговорювали глядачі, виходячи із зали.

Опісля, о 15 годині уже середня і старша група театру запросила усіх театральних шанувальників на виставу «Великоднє диво», з якої і почав 3 роки тому свою творчу ходу цей колектив. Це повчальна історія про те, що таке гріх і які його наслідки. «Добро добром повертається, а зло завжди карається» — доносили зі сцени актори: Вовк Маряна, Тимчук Юля, Сафат Марта, Костючок Божена, Кулькова Тетяна, Мельник Ірина, Сокирко Христина, Луців Христина, Аксьонова Діана, Дяків Роксолана, Гіряк Софія, Бубенко Іван, Теренчин Богдан, Штурмак Назар, Яремко Віталій, Михайлик Андрій, Петричкович Роман. Глядачі , вірячи їхнім словам , щиро обіцяли бути чемними, ввічливими і більш ніколи не грішити.

А у вечірній час привітати з Днем народження юних театралів завітав дорослий Долинський народний театр районного будинку культури у складі Тачинської Христини, Олійник Уляни, Карбівської Тетяни, Хорощак Маряни, Тусик Катерини, Микулиної Ірини, Пенгрина Романа, Угриновського Юрія, Гаразда Андрія. Обидва театри представили на суд глядачів спільну молодіжну виставу – романтичну історію «Валентин і Валентина». «Молодці!», «Класно!», «Супер!», «Побільше би таких вистав» звучало у холі, коли глядачі виходячи із залу ділилися своїми враженнями. Ці відгуки глядачів є свідченням того, що наше місто є не тільки нафтовою Долиною, але і мистецькою і театральною зокрема – кажуть керівники цих театрів Ніна Мелешко та Надія Костьович, Тусик Катерини. І хочуть у свою чергу подякувати усім глядачам, які прийшли на святкування і таким чином не тільки отримали естетичну насолоду, але й зробили добру справу – допомогли збирати кошти для дитини, яка конче потребує нашої з вами, дорогі долиняни, допомоги – Зінкевича Романа, учня 8 класу школи №7, в житті якого стались дві страшні біди – це важка хвороба ДЦП (дитина не може ходити, негайно потрібна операція) та ще рік тому в нього померла найрідніша людина – матуся…

Тож ми щиро закликаємо усіх, хто має хоч якусь можливість допомогти, відгукніться , будь-ласка!

А ще хочеться сказати велике спасибі людям доброї волі, які допомогли у проведення святкування: Володимиру Гаразду Анрію Антропу, Роману Шимковичу, Ярославу Шершню, Івану Кондрину, підприємству НГВУ «Долинанафтогаз», морозиву «Ласунчику», пекарні «Колобок» , професійному цифровому центру «Сако», тижневику «Добра справа», «Свіча», радіо «Хвиля гір».

…. Ось і стихли аплодисменти, згасли вогні рамп, опустилась завіса, закінчилось свято, театр знову повертається до театральних буднів, щоб незабаром шанувальники знову почули : «Вас вітає дитячий християнський театр «Над часом»….

 

В театрі відкривається душа…

Прекрасна добра магія театру, нас змушує і плакати й радіти…

Від іскри Божої запалюється ватра, і глядачі на мить стають як діти –

Захоплено повіривши в дива, про всі турботи забувають,

Бо гра акторів — щира і жива – їй вірять, її серцем відчувають…

Оксана Сподар

Театр. Театр. Театр. Це особливий вид мистецтва, який заставляє нас жити почуттями, навчитися пропускати через серце чужий біль і радість.

Театр є духовною скарбницею, окрасою і візитною карткою міста. Поряд з музеями, пам’ятками архітектури та іншими визначними місцями того чи іншого міста, кожен гість хоче потрапити в театр. Адже саме тут відкривається душа…

Долина не є винятком, адже в нашому місті також живуть і працюють два театри – Долинський народний театр та дитячий християнський театр «Над часом». У суботу ці театри відсвяткували своє професійне свято – Міжнародний день театру. За відгуками глядачів свято вдалося , щоправда трішки не посміхнулась погода і через те що падав дощ, довелося відмінити казково – ігрове дійство на площі перед Будинком техніки. Проте наступна вистава «Валентин і Валентина» пройшла з великим успіхом. Незважаючи на те, що вистава була платною (уже декілька років обидва театри практикують благодійні вистави, кожна з яких збирає кошти для окремої хворої дитини на ДЦП) зал був наповнений і глядачі щирими оплесками і бурхливими емоціями вітали акторів. Це й справді було мистецтво – звучало в холі. « Ми дуже, дуже старались – відповідають режисери Надія Костьович та Ніна Мелешко — ця вистава була великою мрією впродовж чотирьох років і ось нарешті вона втілилась в життя і результат говорить сам за себе. Хотілося б висловити велике спасибі акторам за величезне терпіння і наполегливість, адже всі репетиції проходили у вечірньо-нічний час і вихідні дні, а також сказати, що ми вас безмежно любимо, наші актори усіх поколінь, з Днем театру вас!

А також хочеться подякувати за допомогу о. Вітольду Левицькому, міському голові В. Гаразду,Андрію Антропу, Роману Шимковичу, Катерині Тусик, а також безмежне спасибі нашим спонсорам: пекарні «Колобок», морозиву «Ласунчик» , Професійному центру фото «Сако», який знаходиться за адресою пр.Незалежності 3А в супермаркеті «555».

Ще раз і ще раз кажемо всім велике спасибі! І до нових зустрічей з прекрасним!

Газета ДОБРА СПРАВА

 

Долинському народному театрові-50 !!!

Святкування з нагоди 50-ліття Долинського народного театру та першої річниці Дитячого християнського театру «Над часом» розпочались 10 липня 2010 року театралізовано-ігровою програмою «Золотий ключик» на площі перед Будинком техніки.На забаву прийшло багато долинської малечі,які отримали максимум задоволення від казки,ігор та солодких подарунків.


По закінченні дійства на площі,яке організував молодший склад дитячого театру,в Будинку техніки на сцені відбулась прем’єра вистави «День народження кота Леопольда».У виставі був задіяний старший склад народного театру (на даний час студенти ВУЗів Івано-Франківська,Львова,Києва) та режисер театру Ніна Мелешко.


На другий день святкування 50-ліття театру розпочалось історико-театралізованим дійством «Оп-па театр!»Дійство складалось з декількох творчих проектів,створених в різний час.
Виступ розпочався з театралізованого прологу «Обличчя без масок».


Потім публіці запропонували перегляд фрагментів вистави «В сумерках віків» Антіна Вартового.Премєра вистави була в 2007 році.Ця вистава є наймасштабнішим проектом відродженого Долинського народного театру по кількості задіяних акторів,виготовлених декорацій та костюмів.Повна версія вистави триває дві години і складається з трьох дій.Історична драма написана вихідцем з Долини і розповідає про історію виникнення міста.


Наступна вистава запропонована глядачеві-«Над часом» Анни Багряної.Прємєра вистави відбулась 2006 році.Вона є однією з перших робіт молодого колективу під керівництвом Надії Костьович.


Далі на суд глядачів постала театралізовано-хореографічна композиція «Холодна ніч»,у виконанні режисера театру Ніни Мелешко та актора Романа Пенгрина.

Ніна Мелешко та Роман Пенгрин
На закінчення святкового дійства глядачі побачили нову роботу молодого режисера Н.Мелешко,виставу «Чому не в’януть орхідеї,або ляпас нізащо».У виставі задіяно повні склади Долинського народного театру та дитячого християнського театру «Над часом».

Окрім виступів молодих театралів зі сцени лунали спогади старших театралів,які започатковували історію славного театру 50-ть років тому,про яку доклано розповідається в попередніх публікаціях.До слова вітання та розповіді про минуле театру запрошувались,зокрема колишні режисери Долинського народного театру Дарія Ткач,Василь Заник та Богдан Мельник.

Д.Ткач та ветерани театру
Василь ЗаникБогдан МельникСвяткування привернуло увагу міського голови Володимира Гаразда, заступника начальника обласного управління культури Василя Тимківа,відомого київського режисера Сергія Архипчука,поета і драматурга Олега Лишеги та кореспондента ICTV Оксани Кваснишин,які були приємно вражені акторською майстерністю театралів та технічно-матеріальною базою театру.


Цього дня лунало багато хороших слів з вуст виступаючих на адресу молодих театралів,їх керівників Надії Костьович та Ніни Мелешко,а також художника та костюмера Катерини Вінтонів.

Закінчилось святкування «Театральними посиденьками» на репетиційній базі дитячого театру «Над часом»,де ветерани театру та юні театрали мали можливість поспілкуватись у невимушеній атмосфері.

Ніна Мелешко та Світлана БартківДарія Ткач та Тарас БойківОлег Лишега та Катерина Вінтонів

Репетиційна база театру

 

Долинський театр.Від становлення до відродження.

 

Драматичний колектив народився з маленького гуртка, який почав працювати у 1945 році при районному будинку культури. За ініціативою ентузіастів театрального мистецтва група аматорів, яку очолював Андрій Семенович Штень. Почали вони свій творчий розвиток з «Наталки Полтавки» Михайла Котляревського. Першими театралами були: Михайло Левицький, Софія Іваськевич, Олександра Бойдуник, Ольга Селезньова, Михайло Любачівський, Ярослав Штеньович, Дмитро Півень, Михайло Сліпкевич, Любов Паньків.

Спершу в їхньому репертуарі були класичні твори – такі як «Будка №27» І.Франка та «Медвідь» Антон Чехов. Згодом, колектив очолив досвідчений режисер, колишній актор Харківського обласного драматичного театру Михайло Дмитрович Кисломед успішно здійснюють постановки «Макар Діброва», »В степах України»,»Калиновий Гай»,»Російські Люди»,»Шестеро любимих»,»Украдене щастя».

Пізніше, звертаючись до сучасності, театр поставив вистави «Ой у полі нивка», «Безталанна», «Мертвий Бог», «Нечиста сила»,«Назар Стодоля», «Комсомольська лінія», «Мартин Боруля», «Не називаючи прізвищ», «Чужий дім», «Сватання на Гончарівці», «Фортуна»,»Марія». В цих цікавих і незабутніх виставах проявили себе як талановиті актори: Віра Вербицька, Людвіга Яницька, Андрій Черниш, Дмитро і Лідія Різняки, Олександра Сечена, Борис Ліхацький, Демський Степан та подружжя Зібаровських,Юрій Соловій,Галина Мітяєва,Сава Охранчук, Василь Лещук,Чорнолоз,Радченко,Гомчарук.які доклали багато зусиль для розвитку театрального мистецтва у Долині.

Дуже вдалою була постановка «Весілля в Малинівці», яка припала до душі долинянам, а також мешканцям Долинського та сусідніх районів. Вона декілька років не виходила з репертуару, маючи неабиякий успіх. Ось на світлині з цієї вистави в центрі ми бачимо Назара, роль якого виконує Сава Охранчук, справа від нього комариха – а саме Ганна Солодовник, друга зліва – Ганнуся, яку грає Ганна Мурай.Проте цікаво те що за професією Сава Охранчук – головний лікар Долинської районної лікарні, а за покликанням душі – пристрасний любитель, провідний актор театру. З багатьох створених образів за 20 років своєї театральної творчості найбільше глядачам запам’яталась його роль хірурга у виставі «Платон Кречет». Саме з цією виставою у 1958 (тисяча дев’ятсот п’ятдесят восьмому) році театр під керівництвом Василя Лещука зайняв перше місце на обласному огляді. І саме це надихнуло акторів: Емілію Караку, яка віддала понад 30 років самодіяльній сцені; Ганну Солодовник, так би мовити гостро характерну актрису, Харитона Литвина, якого називали народним директором театру, Якима Гончарука, який створив безмежну кількість цікавих образів за свої два десятки років театральної діяльності. Провідними акторами також були: Ганна Мурай та Андрій Ягиш – начальник відділу культури. За ці досягнуті творчі успіхи в роботі колегія міністерства культури Української Радянської Соціалістичної Республіки 10 квітня 1959 року першому в радянській Україні присвоїла драматичному колективу почесне звання Народний театр. Велику творчу допомогу надають режисери Івано-Франківського музично-драматичного театру Бобров, Володимир Надашківський, Володимир Нестеренко.

В 60-х роках театр здійснив постановки Юхвіда «Весілля в Малинівці», Дихавичного і Слобідського «Двісті тисяч на дрібні витрати», Квітки-Основ’яненка «Сватання на Гончарівці», братів Мовчесових «Любов та ревнощі», Нестайка «Кіностріха діда Гаврила», в яких брала участь здібна молодь, що саме в цей момент прийшла в театр: Бойків, Яцковський, Тарнавський,Буньо, Рудь, Юрій Соловій, Віра Кайдан, Володимир Серемчук, Віра Лейко, Євген Медвідь та Рая Горобець. А керував у цей час талановитий режисер Іван Іванович Стогній.

А на початку 70-х років театр очолила цікавий режисер Світлана Лелюк. З її приходом прийшло багато молоді: Блажієвська, Мажара, Свирида, Креховецька, Татарченко, які поставили виставу «Барабанщиця», «Мати-наймичка», «Далекі вікна», «Бережи мою тайну». Неабияк допомагав у цих постановках Теодор Тарнавський, який був завідувачем постановною частиною, моделювала та шила костюми Світлана Трач, музичним оформленням забезпечував Василь Стецик, а світловим – Березовський, машиністом сцени – Січко, при дорослому театрі була створена дитяча студія пані Світланою, яка навчала не тільки розмовляти і поводитись на сцені, а й успішно здійснила постановки таких вистав як «Снігова Королева», «Білосніжка і семеро гномів», «Три шпаги на трьох».

В 1976 – 1979 театр очолила випускниця Київського інституту культури Дарія Ткач! З приходом цього молодого режисера в театр прийшло близько 30-ти молодих талановитих людей: Валентина Філімонова, Володимир Серемчук, Ада Попович, Лідія Кобилиниць, Леся Калита, Зеновія Погляд, Наталія Палійчук, Любомир Яцків, Зеновій Горбовий, Орест Струтинський, Креховецький. Цією творчою трупою поставлено трагікомедію «Республіка на колесах» Мамонтова та «Кайдашева сім’я» Левицького.А в середині 80-их років творчим колективом театру керував Заник Василь Миколайович.До корифеїв театру приєднались молоді театрали:Євген Курташ ,Галина Курташ ,Юлія Курташ,Лондон Лариса,Надія Ужела,Мирон Свистун,Богдан Галів,Ярослав Стрипа. У їхньому репертуарі було багато інсценізацій та вистава Коломійця «Дикий Ангел». А також в творчому доробку цього режисера був творчий звіт долинського району, який визнано кращим звітом в області 1985.Та далі і в цього театру були важкі часи, був період, коли я просто не було режисера. Час від часу очолював театр Богдан Мельник , на даний час режисер Вигодського театру.

В 2006 році театр відродила талановитий режисер Надія Костьович.І тільки за перший рік роботи було здійснено 10 постановок які включали в себе вистави «Над часом» Анни Багряної, «Лис Микита» Івана ФРАНКА,театралізовані композиції «Маряна Черниця» Т.Шевченка, «Історія кличе» та театралізовані дійства «Це не казка- Новий рік», «Обличчя без масок», присвячене Дню театру, «Пора юності й кохання», присвячене дню молоді,та вистава «У сумерках віків» Антіна Вартового, казково ігрова програма « Світ дитинства», «Андріївські вечорниці», казка « Снігова королева». Далі театр продовжував удосконалювати свою виконавську майстерність,матеріальну базу такими постановками як: «Великоднє диво», «Країна кохання», «Скарбничка святого Миколая», «Золотий ключик», «Казковий діснейленд», «Країна кохання».В 2009 році утворила при театрі, дитячий християнський театр «Над часом».

На початку 2010 року театр очолив молодий талановитий режисер – Ніна Мелешко, яка до цього працювала артисткою Коломийського академічного драматичного театру.

 

 

Буратіно — просто неба, Леопольд — на сцені…

 

театр Над часом

 

Долина святкувала 50-річчя народного аматорського театру.

Перед Будинком техніки у Долині щебече малеча навперемішку з казковими героями і мультяшними мелодіями — Долинський народний аматорський театр і дитячий християнський театр «Над часом» творять театральне ювілейне дійство. І складається враження: якщо за Станіславським театр починається «з вішалки», то по-долинськи — з дитинства…

Ювілейний театральний вікенд у Долині юні та молоді вихованці Долинського народного театру районного Будинку культури та християнського театру «Над часом» церкви Святого апостола Андрія Первозванного скрасили суботніми прем’єрами: просто неба відбувалася казково-ігрова програма «Золотий ключик», а відтак на сцені – вистава «День народження Кота Леопольда». А у неділю долиняни та гості міста споглядали історико-театралізоване дійство «Оп-па театр!!!», приурочене 50-літньому ювілею театру.

— Ми не випадково святкування 50-ліття Долинського театру почали дитячим репертуаром, — розповідає один із керівників театру режисер Надія Костьович.

— Я переконана, що у Долині ніколи не буде належного дорослого театру, якщо не буде дитячого. Змалечку виховується не тільки актор, а й шанувальник. Наразі в театрі до сорока молодих і зовсім юних акторів, а основу, творчий стрижень його формують ті, хто прийшов у театр з дитинства. Андрій Гаразд, Роман Пенгрин, Тетяна Карбівська, Уляна Олійник, Христина Тачинська, Юрій Угриновський, Микола Костьович, Наталія Боброва, Тарас Бойків… Більшість з них навчається за межами не тільки Долини, а й області, але жоден не пропускає щотижневі репетиції.

…Надія Костьович та Ніна Мелешко — не просто співкерівники театру. А, як засвідчив перебіг театрального свята, це добрий творчий дует. «У театрі наразі три вікові групи. Ми запровадили заняття з пластики, сценічної мови… Дітям це дуже цікаво. Після театру в Коломиї, де я була акторкою, працювати з дітьми спочатку було і важко, і незвично. Але завжди — надзвичайно цікаво», — ділиться враженнями Н. Мелешко і запрошує на театральне дійство.

…Недільну площу перед Будинком техніки муніципальні духовики вже по-дорослому засівають міддю — на свято поспішають долинські театрали різних років. Це для них авансцена — у трояндах, а глядацька зала — у чеканні, ледь-ледь приправленому присмаком спомину. Ними пишається Долина — театр був першим аматорським колективом в УРСР, якому 1959 року присвоїли почесне звання народного. Театральне дійство з нагоди 50-річчя, що тривало не менше трьох годин, увібрало в себе і незабутні миттєвості долинської театральної історії, і яскраві сторінки сучасного життя Долинського народного аматорського театру. Режисери Дарія Ткач, Василь Заник, Богдан Мельник… Вони творили театральне життя кожен у свій час – неповторне й яскраве. Ветерани сцени чи їх рідні засвідчили добрий шлях театру впродовж років, а відтак разом із шанувальниками оплесками пом’янули тих, чиї серця вже ніколи не застугонять у відблиску рампових вогнів.

Сучасний колектив Долинського народного аматорського театру та його режисери Надія Костьович і Ніна Мелешко, а також юні вихованці християнського театру «Над часом» під духовною опікою о. Тараса Керницького талановитим театральним вікендом з нагоди 50-річчя, як на мене, вичерпно відповіли іронічним скептикам: так, у Долині є театр. А я просто кажу: «Браво!!!»

Ігор Лазоришин

За матеріалами http://www.galychyna.if.ua/